Фумігант

Фумігант (від латинського fumigo–обкурювати, диміти) – пестицид, хімічна речовина, що проникають в організм комах і тварин через дихальні шляхи у вигляді газу.

За сучасною термінологією фумигантом називається хімікат, який при необхідній температурі і тиску може зберігатися в газоподібній фазі в летальної концентрації для даного шкідливого організму. Це визначення має на увазі, що фумігант впливає в якості газу у вузькому сенсі цього слова, диффундируя окремими молекулами. Це властивість дозволяє їм проникати в фумигируемые матеріали і дифундувати на великі відстані.

Випаровування фумігантів

Випаровування фумігантів відіграє важливу технічну роль при введенні препарату в ємність, де відбувається знезараження; швидкість випаровування в свою чергу знаходиться в прямій залежності від точки кипіння і прихованої теплоти випаровування фуміганту.

Точка кипіння різних хімічних сполук зазвичай підвищується з збільшенням їхньої молекулярної маси. Виняток у цьому є бромистий метил.

За своїм фізичним властивостям фуміганти можуть бути розділені на три головні групи:

1. Фуміганти з низькою точкою кипіння, які киплять при кімнатній або помірній температурі (бромистий метил, ціаністий водень). Їх доводиться тримати в балонах або герметично запаяних бляшанках. Так, бромистий мітив у вигляді зрідженого газу зберігається в балонах різної ваги (50, 70, 100 кілограм нетто). Тиск усередині балона 2-3 атмосфери.
2. Фуміганти з високою точкою кипіння. Вони зберігаються у металевих бочках, як, наприклад, металлилхлорид (в даний момент не застосовується).
3. Фуміганти у вигляді твердих тіл або порошків, які виділяють гази при певних умовах. Так, фосфід алюмінію і магнію в таблетках і пакетах під впливом вологи повітря або продукції виділяє газоподібний фосфін (фосфористий водень). Щоб уникнути передчасного контакту твердих субстратів з вологою повітря, препарати фосфіну зберігаються в герметично запаяних бляшанках або герметично закритих алюмінієвих флягах.